Дорога Джуліє! Мені дуже жаль, що так склалося. Твого коханого вбили. Але я точно знаю, що він ігає за тобою з небес, і що пам'ять про нього назавжди закарбується в твоєму сердці. Читаючи книгу, я побачив, що навіть серед війни є крихта добра, а саме-любові. Любов-це та річ, задля якої людина хоче покращитися або змінитися. Мені здається Іван був гідним для цього. Джуліє, ти розтопила його серце. За ті роки, які він прожив, він вперше пережив кохання, і тепер знає, що нема нічого кращого за нього. Але на жаль, війна перешкодила цьому, і тепер Івана нема на світі. Мені дуже шкода, що так сталося. Тримайся до кінця і поминай його добрим слово.
З найкращими побажаннями, твій (ваше ім'я)
Объяснение:
Кожна людина має право на висловлювання власної думки, ніхто не має права засудити її за ті, чи інші думки, навіть якщо вона каже щось не вірно.
Отже, Вольтер цим висловлюванням підкреслив, що кожна людина, незважаючи на її майновий стан, стать, національність, вік, віру, має право висловлюватися, ніхто не має права закривати їй рота. Він сказав, що хоч і не згоден із тим, що вони кажуть, але усе одно буде захищати їхні власні висловлювання.
Йому імпонували люди, які не боялися всім казати те, що вони відчувають, бачать, думають. І він захищав людейза їх впевненість, відсутність страху, за те, що вони виражають свої думки.
Можливо, якщо б люди зрозуміли його думку, то ми розуміли один одного, було би менше конфліктів. Сьогодні багато людей бояться самовиражатися і самовдосконалюватися, хоча це не правильно, не потрібно цього боятися й цуратися своїх думок, бо в цьому всі ми, таким чином нас можуть почути, й можливо, наші висловлювання комусь до . Це все підвищіть нашу самооцінку, це необхідно людям, не потрібно мовчати, ми маємо право на вільне висловлювання власної думки і відстоювання своєї точки зор.
Объяснение:
Поставь лучший ответ
Кто-то крикнул швейцару: «Гони!
Наш не любит оборванной черни!»
Нищие,обездоленные,они не в состоянии даже попасть на крыльцо подъезда дома, где живет чиновник, которому их судьба совершенно безразлична.
Ведь
... владелец роскошных палат
Еще сном был глубоким объят...
...счастливые глухи к добру...
Он упивается своей властью, его не "страшат громы небесные" , ему безразличен бедный народ.
И поэт предсказывает судьбу такого вельможи: где-то далеко от родины, в Сицилии, умрет такой праздный человек, смерти которого давно уже ждет его семья.
И сойдешь ты в могилу... герой,
Втихомолку проклятый отчизною,
Возвеличенный громкой хвалой!..
Не оставвит он после себя ни полезных дел, ни хорошей о себе памяти. Поэт пренебрежительно называет его "героем", вкладывая в это отрицательный смысл.