права:
1.право дії — індивід має право самостійно визначати позитивну лінію своєї поведінки.
2.право вимоги — індивід може вимагати певної позитивної поведінки від іншої особи.
3.право позову — індивід може звернутися по до до держави, якщо його суб'єктивне право порушується, або якщо право не може бути реалізоване без державного втручання.
Структуру юридичного обов'язку складають чотири елементи:
1.необхідність здійснення певних дій або утримання від них;
2.необхідність суб'єкта відреагувати на законні вимоги, які були звернені до нього управненою стороною;
3.необхідність не перешкоджати контрагенту користуватися тим благом, на яке він має право;
4.необхідність нести відповідальність за невиконання цих вимог.
Правовідносини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правові відносини виникають тоді, і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень.
Види :
Відносні — в яких реалізація суб'єктивних прав однієї особи можлива лише через виконання обов'язків іншою особою. Абсолютні — засновані на можливості безпосереднього використання суб'єктом своїх суб'єктивних прав без втручання інших суб'єктів у сферу його діяльності
Суб'єкти правовідносин поділяються :
Індивідуальні (наприклад, фізична особа, посадова особа). До індивідуальних суб'єктів відносяться громадяни даної держави, іноземні громадяни, особи без громадянства і такі, що мають подвійне громадянство.
Колективні (юридична особа, орган державної влади та ін). До колективних суб'єктів можна виділити державно-територіальні утворення (держави, суб'єкти федерацій, міста, райони й інші територіальні одиниці, виборчі округи), їхнє населення, і також організації (державні органи, суспільні об'єднання, підприємства, комерційні структури і інші.
Теория договорного происхождения.
Объяснение:
Теория договорного происхождения государства возникла в глубине веков. В Древней Греции некоторые софисты считали, что государство возникло в результате договорного объединения людей с целью обеспечения справедливости. У Эпикура "впервые встречается представление о том, что государство покоится на взаимном договоре людей..."7. Но если в воззрениях философов Древней Греции мы находим лишь зачатки данной теории, то в трудах блестящей плеяды мыслителей 17-18 вв. Г.Гроция, Б. Спинозы, А. Радищева, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо и др. она получила полное свое развитие.