“Гер переможений” Пономаренко план 1. Полонені німці – щирі будівники 2. Нагідки Фрідріха 3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили 4. Фотокартка 5. Хвороба фрідріха 6. Прикраси із цегли 7. Самогубство 8. Жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі. 9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. 10. “Ви не знаєте, де наш тато?” “Гер переможений” план 1.Поленені німці з любов*ю і розпачем зводядь новий квартал. 2.Нещасне життя Фрідриха у якому тяжко залишитися людиною. 3.Знущання дітей над Фрідрихом. 4.Фрідрих копає грядку і садить нагідки. 5.Фото картка з двома дівчатками приносить посмішку. 6.Всетаки Фрідрих залишається людиною і померає. 7.Знахідка у стінах старого будинку “Гер переможений” план до твору 1) Полонені німці зводять житловий квартал. 2) Грядочка Фрідріха. 3) Жител полонених. 4) Нищення “маленької державки”. 5) Прикраси з кусочків цегли на стінах. 6) Самогубство Фрідріха. 7) Квітка під вікном. 8) Через півстоліття.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ger-peremozheniy-plan/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
Поема відомого українського поета Миколи Вороного «Євшан-зілля» розповідає про цікаві сторінки історії України, які стосуються княжої доби, про долю половецького юнака, який забув свою Батьківщину, потрапивши у полон.
Така біда, як неволя, полон, а то й просто необхідність жити в чижих краях, не обходила українців багато століть. У полон до ворога вони потрапляли, захищаючи рідну землю або беручи участь у визвольних воєнних походах. Довгий час наш народ поневолювали під час набігів кримські татари, турки та інші вороги. Вони плюндрували нашу землю, брали у полон чоловіків, забирали в неволю дітей та жінок. Діти, які росли на чужині, часто забували свою Батьківщину, а інколи навіть ставали воїнами у ворожому українцям війську.
Хоча в поемі М. Вороного «Євшан-зілля» мова йдеться про події давно минулих часів, але тема та ідея цього поетичного твору перегукуються з сучасністю. Адже українці були змушені розлучатися зі своєю Батьківщиною не тільки у часи Київської Русі.
За сюжетом поеми юнакові-половцю про рідну Україну нагадало Євшан-зілля, чарівна степова рослина. Нам добре відомо, що українці, які ставали вигнанцями не зі своєї волі, які надовго покидали рідну землю, у важку і далеку, а часом і смертельно небезпечну дорогу брали з собою якусь річ, яка б могла їм нагадувати про Батьківщину. Частіш усього це були вишивані сорочки і рушники, насіння барвінку або чорнобривців, а то й просто жменьку рідної землі, завернуту у хустинку. Та в юнака, який ще в дитинстві потрапив у полон до половців, усього цього не було. Але спляче серце юного половецького невільника усе ж проснулося, причому розбудила його тоненька гілочка звичайної степової трави, якої так багато в рідних українських степах.
Закінчується поема М. Вороного оптимістично: юнак, який вже вважався сином половецького хана, згадує рідну Україну і вирушає в далеку дорогу, в темну ніч, ярами та бараками невтомно простуючи до рідного степу разом зі старим мудрим віщуном.
Українська історія, на жаль, завжди складалася так, що з-за кордону до своїх батьків і дідів їхні нащадки не завжди могли повернутися. Тільки за часи незалежності українці, які волею долі опинилися на чужині, отримали можливість повернутися до рідного краю чи хоча б навідатися до України і побачити землю своїх предків. Довгі роки живучи на чужині, вони змогли зберегти пам’ять про Батьківщину, зберегти українські традиції і мову. Я думаю, що нам треба повчитися у таких людей, щоб не стати схожими на половецького юнака, пам’ять про рідну землю якому повернуло лише чарівне зілля.
1. Остап Вишня "Моя автобіографія"
2. Іван Карпенко-Карий...
комедія в 5 діях "Мартин Боруля"
3. Азазель.
4. "Лісова пісня" Лесі Українки...
5. Роман Юрія Яновського "Майстер корабля"...