Сьогодні, коли розвивається наша незалежна держава Україна, багато уваги приділяється нашій молоді, оскільки ми є майбутнім нашої країни. У сучасній Україні людей у віці від 15 до 28 років налічують трохи менше 10 мільйонів, і їх показник зменшується. Близько 80 відсотків підростаючого покоління мали різні фізичні несправності. Серед проблем, які насправді стосуються нашої Молоді, - низький особистий дохід, низька оплата батьківських батьків та погані умови життя через сучасну економічну ситуацію. Молодіжні проблеми спричинені не лише економічними труднощами сьогодні. Найгіршим дестабілізуючим фактором сучасної української громади є криза свідомості та культурно-моральних цінностей. Проте наша молодь бере активну участь у житті громади. Наприклад, в Грінпіс молоді люди вчаться любити свою землю і світ, який їх оточує. Ця організація протестує проти забруднення навколишнього середовища, проти вбивства всіх тварин. Деякі молоді люди працюють у своїх церковних організаціях. Майбутнє належить молодим, тому політичне життя нашої країни для нас важливе. Багато молодих людей займаються політичними партіями та організаціями, такими як: "зелень", Союз української молоді, скаути.
Объяснение:
Його охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне у невідоме?» І він зупинився серед шляху, подивився навкруги. Хоча дорога стелилася рівна й широка, він не міг іти далі: неспокій і невдоволення собою переповнили його. А обіч дороги громадилися вершини, які здавалися стрімкими й неприступними.
Їх оточували непрохідні хащі, яруги, стрімчаки й бескиди…
І все ж він зійшов з дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою кволість, не могли піти за першопрохідцем.
А були й такі, що заздрили й зневажали сміливця.
Але він здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий!
А йому йшов тридцять другий. За спиною в ньогоі вчителювання, участь у боях, робота в газеті художником, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим.
А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Він почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає назавжди мольберт, фарби, картини, поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його в Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три слова:
— Хочу стати режисером!