Розповідь про подорож метелика на квітці:
Жив на світі прекрасний метелик Адам. Найбільше у світі він любив квіти. Пролітаючи над стрімкою річкою, він побачив водяну лілію. Біла квітка відірвалась від коріння та вирушила у мандрівку водоймою. Адам присів на красуню та поплив разом із нею.
Чарівний метелик разом із лілією побачив чимало нових місць. На берегах Адам бачив людей, які пірнали у річки. Трохи далі він побачив місто. Воно йому не сподобалось - занадто багато штучного було у ньому. Метелику сподобалось подорожувати, тому він став справжнім мандрівником.
1. Коли я би був соловейком, до тебе тоді б прилітав і любо тобі в зелені щоніченьки я б щебетав. 2. Був би годинник, знав би, скільки проїхали. 3. Якби мені, мамо, намисто, то пышла б я завтра на місто. Якби мені черевики, то пішла б я на музики. 4. Тебе я б слухала довіку, куме мій. 5. Друзі мої! Якби ви б могли мені до , я вам би дала усі три лантушки, ви б посіяли на трьох ділянках, і тоді, коли насіння проросте, ми б дізналися, на якій саме ділянці чарівні зерна. 6. До чого я б не торкався, я завжди бачу, що це можна поліпшити.