У житті кожної людини нерідко бувають ситуації, за яких виникає потреба познайомитись: ви прийшли додому з подругою, якої не знає мама; вас запросили на день народження, а там чимало зовсім незнайомих людей; ви — учасник офіційного прийому іноземної делегації... Яким має бути перший крок до знайомства? Адже від слів, сказаних при знайомстві з кимсь, важить багато в подальших взаєминах. І навіть якщо вам не доведеться з цією людиною зустрітись удруге, перші хвилини знайомства багато скажуть про вас.
Із плином часу сама процедура знайомства, за винятком хіба що ділового спілкування, зазнала чималих змін, стала більш невимушеною. Однак деякі правила, незалежно від ситуації, залишилися незмінними дотепер. До того ж, вони не знають національних кордонів. Якщо хочете справити добре враження на свого нового знайомого — дивіться (непильно) йому у вічі, а для посилення психологічного ефекту можете ще й усміхнутися. Виниклі (завдяки вашому ґречному поводженню) приємні емоції в партнерів спілкування сприяють доброзичливому сприйманню ним інших людей — зрозуміло, у першу чергу, вас самого; поліпшують здатність людини до спілкування, перетворюють її на приємного співрозмовника. Украй нечемно не дивитися на того, з ким ви розмовляєте .
На світі є близько 3 тисяч професій. Безперечно, усі вони важливі. Кожна людина хоче бути щасливою, однією із складових щастя звичайно ж є робота, улюблена робота. Якщо людина отримує винагороду то це Велике Щастя! Це, звичайно, жарт, а от вибір майбутньої професії справа дуже серйозна і відповідальна. Батьки з дитинства ставилися до мене, як до особистості. Завдячуючи цьому я ніколи не соромилась своїх уподобань, завжди залишалась сама собою, не підлаштовувалась під чужу думку тож мій шлях до вибору професії був вільний, але не легким.
Я вже обрала майбутню професію, керуючись при цьому багатьма чинниками, але головним із них був той, що я змалку захоплювалася предметом хімія, мені подобалося експериментувати, робити різні досліди , тому я обрала ОНАХТ зі спеціальністю переробка плодів та овочів, там де домінує предмет хімія. Можна навіть сказати , що в нашій сім’ї ця професія передається з покоління в коління, моя бабуся була технологом хлібопекарської продукції, моя мама інженер – технолог з переробки м’яса. Звичайно я тривалий час вагалася остаточним вибором ВНЗ, де б я могла отримати всі необхідні знання, що приведуть до країни Щастя. Якось одного дня у пошуках університетів, куди б я подала документи, я випадково натрапила на офіційну сторінку ОНАХТ, відразу прочитала загальну інформацію про академію і мені дуже сподобалось, а саме, що тут можна ще отримати другу освіту Військової кафедри.
Не буду казати, що мені сподобалось усе, тому що такого взагалі не буває, у всьому є свої недоліки, але ще б я хотіла звернути увагу на архітектуру центрального входу, саме вона була першим позитивним враження до вступу в академію, сподобалось ще приємні, виховані, завжди наповнені позитивом студенти, і звичайно ж трішечки суворі приємні викладачі.
В принципі , те що я бажала, те й отримала і думаю ,що професія інженера-технолога саме той золотий ключик,що відкриє дверцята до здійснення мрій.