я, як і усі люди, хочу проводити свій час корисно і витрачати його на потрібні та бажанні мною речі.
раніше я не зважав(-ла) на те, скільки часу я витрачу на домашнє завдання, на соціальні мережі, на спілкування з подругою по телефону. проблема полягала у тому, що я зовсім не встигав(-ла) зайнятись спортом, малюванням, самостійному вивченню комп'ютера. мені дуже хотілося читати більше книжок, але завжди бракувало часу. тоді я переглянув(-ла) свій розклад і зрозумів(-ла) 1 річ. не треба розпоряджатися часом так, ніби я його можу його зупинити.
я почав(-ла) лягати раніше, а тобто перестав(-ла) прокидатися пізніше. приходячи зі школи мав(-ла) невеликий перекус і сідав(-ла) за завдання по фізиці. я доводив(-ла) справи до кінця зразу, і не обіцяв(-ла) собі завершити роботу після обіду, після однієї серії улюбленого серіалу, тощо. оскільки я більше не прокрастиную час на ті самі книжки, малювання та спорт в мене з'явився. от і я вам раджу - не розпоряджайтесь часом так, ніби ви його можете зупинити))
Печально та закономірно, що молодь, яка є творцем майбутньої історії, являє собою чи не найпасивнішу частину українського суспільства. Одна із найменш економічно захищених верств населення, світогляд якої ще продовжує формуватися, вона інтуїтивно відчуває наближення глобальної української кризи, яку вона не в змозі відвернути.
Розпіарені проблеми, такі як "необхідність конституційної реформи", "вступ до НАТО" та чергові позачергові вибори відсувають в далеку площину інформаційного простору постійне погіршення стану довкілля та охорони здоров’я, розпродаж стратегічних промислових об’єктів, занепад села, поширення тютюнопаління та алкоголізму, наркотичної та ігрової залежності, епідемії туберкульозу, СНІДу, зростаюча кількість ракових та серцево-судинних захворювань у молодих людей.
Враховуючи, що населення України щорічно зменшується приблизно на півмільйона, що буде з народом через століття?
