н. Ольга Юліанівна Кобилянська
р. Ольги Юліанівни Кобилянської
д. Ользі Юліанівні Кобилянській
з. Ольгу Юліанівну Кобилянську
о. Ольгою Юліанівною Кобилянською
м. на Ользі Юліанівні Кобилянській
к. Ольго Юліанівно Кобилянська!
н. Іван Карпович Карпенко-Карий
р. Івана Карповича Карпенка-Карого
д. Івану Карповичу Карпенку-Карому
з. Івана Карповича Карпенка-Карого
о. Іваном Карповичем Карпенком-Карим
м. на Іванові Карповичі Карпенкові-Карому
к. Іване Карповичу Карпенку-Карий!
н. Микола Кіндратович Вороний
р. Миколи Кіндратовича Вороного
д. Миколі Кіндратовичу Вороному
з. Миколу Кіндратовича Вороного
о. Миколою Кіндратовичем Вороним
м. на Миколі Кіндратовичі Вороному
к. Миколо Кіндратовичу Вороний!
н. Василь Семенович Стус
р. Василя Семеновича Стуса
д. Василю Семеновичу Стусу
з. Василя Семеновича Стуса
о. Василем Семеновичем Стусом
м. на Василеві Семеновичі Стусові
к. Василю Семеновичу Стусе!
н. Григорій Савич Сковорода
р. Григорія Савича Сковороди
д. Григорію Савичу Сковороді
з. Григорія Савича Сковороду
о. Григорієм Савичем Сковородою
м. на Григорієві Савичі Сковороді
к. Григорію Савичу Сковородо!
н. Іван Якович Франко
р. Івана Яковича Франка
д. Івану Яковичу Франку
з. Івана Яковича Франка
о. Іваном Яковичем Франком
м. на Іванові Яковичі Франку
к. Іване Яковичу Франко!
“Мені сорочку мама вишивала, неначе долю хрестиком вела…” – цими словами починається текст відомої української пісні, якою оспівана любов до чи не найбільшої народної цінності нашого народу, яка дісталась нам у спадщину від наших предків.
Вишита сорочка – це щось святе, духовне, сокровенне. Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. У вишиванках наші пращури різними кольорами та візерунками вчились зашифровувати добру долю, щастя, радість, любов, багатство… Матері вишивали дітям сорочки, аби їх майбутнє було світлим та безтурботним. Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові.
Вишиваний одяг носили і у будень, і у свята. Найкращі сорочки тримали, звісно, “до виходу”.
Талановиті вишивальниці перешивали орнаменти із бабусиних скринь, часто змагаючись між собою – хто ж справить собі кращу до найближчого свята, а згодом гордо хизувались своїми неповторними шедеврами на святкових храмових літургіях. Наші бабусі знали чимало секретів давнього ремесла. В Україні є близько сотні “вишивальних технік”!
