Нельзя оскорблять других
Объяснение:
Отец говорил – "я не хочу, чтобы мои дети были жадными и злыми, чтобы они дрались и ссорились, потому что им будет трудно жить на свете и они умрут в одиночестве."
Этим он хотел сказать, что оскорблять кого бы то ни было нельзя. это обернется злом тебе же
І. Мої почуття під час читання п'єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден).
ІІ. Головний герой комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич".
1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем (захотів на старості здобути й титул, і звання, навчитися аристократичних манер; він "хоче вибитися з нікчемності").
2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, "як у знатних панів" (завів цілий штат учителів, які сміються з нього; придбав собі "вірного друга" графа Доранта; замовив дорогий одяг, в якому мав смішний вигляд; хибне розуміння культури, що призводить до втрати людської гідності).
I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського "Дорогою ціною" (трагічна доля і волелюбний дух українського народу).
II. Остап і Соломія — головні герої оповідання:
1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його з коханою; прагнення до волі, нестерпне життя у пана примушують до втечі з дому; разом з Оксаною долають багато перешкод; здобув волю, але не здобув щастя).
2. Соломія — жінка, що уміє боронити себе (смілива, мужня, любляча, рішуча: втекла від пана, щоб разом з Остапом розділити долю — це вияв жіночого свободолюбства, прагнення моральної волі; вона жертвує своєю красою — косами, готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити коханого; вона потонула з надією, що Остап здобув волю; в образі Соломії втілена вічна тема кохання).
III. Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа
навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя).