Анна була дівчиною з бідної сім'ї,працювала наймичкою,скромна,працьовита.Не боялася показувати свої почуття до Михайла,їй було байдуже про те,що думали люди,адже вона дуже кохала Михайла і довірилася йому.Щастя дівчина зазнає майже під кінець життя.
Рахіра дівчина із родини цигана,вона мала складний характер,була хитрою і підступною,хотіла отримати землю легким шляхом,навідміну від Анни була не працьовитою дівчиною.Вона була жорстокою і своїми злими намірами підштовхнула Саву на вбивство рідного брата.Риси свого характеру набула успадкувала від свого батька,який був циганського роду,мала якусь чаруючу силу,якою і вплинула на Саву.
Рахіра. «Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву». "Сором нам робиш, Саво! Ти любиш дівчину пусту, що на неї ні один порядний хлопець у селі не глядить, що її ніхто порядний за жінку не візьме. Вона погана волошка, циганка. Дивися на її зуби й на її рот! Як клубки з м'яса стоять їй в лиці! Чи вона чим причарувала тебе? Дивися, яка вона погана! Чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або у голодної собаки!"(Михайло говорить Саві)
Івоніка."...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..."
"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…"
"Гарна була земляІвоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."
Марічка. "...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..."
"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."
"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."
Анна. «Вона була убога, тому й не мала для них ніякої вартості. Не мала ні землі, ні грошей».
